16 питань, відповіді на які повинні знати всі діти

ЯКЩО ВАША ДИТИНА ЗНАЄ ВІДПОВІДІ НА ЦІ 16 ПИТАНЬ - МОЖЕТЕ БУТИ СПОКІЙНІ: З НЕЮ НІЧОГО НЕ СТАНЕТЬСЯ 

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ – одне з найбільш важливих питань, які турбують батьків. Якщо ви хочете бути впевнені, що ваше чадо не потрапить в небезпечну ситуацію, вам слід заздалегідь навчити дитину правилам поведінки.

Запитайте це свою дитину. Не виключено, що відповіді дитини стануть для вас несподіванкою.

1. Що робити, якщо батьків немає вдома, а хтось намагається відкрити двері?
2. Візьмеш ти цукерку у незнайомої жінки?
3. Що робити, якщо з розетки пішов дим, а нікого з дорослих немає вдома?
4. Незнайомий дорослий просить тебе про допомогу. Допоможеш ти йому?
5. Що потрібно робити, якщо на тебе нападає зграя собак?
6. Підеш ти в гості до ровесника, з яким щойно познайомився?
7. Що робити, якщо ти відчув вдома запах газу?
8. Якщо ти чекаєш ліфт і до тебе підійшли незнайомець, ти поїдеш з ними разом?
9. Що слід робити, якщо ти помітив, що за тобою стежать?
10. Кому можна відкривати двері, якщо ти один вдома?
11. Що ти будеш робити, якщо незнайомець схопив тебе і не відпускає?
12. Як ти вчиниш, якщо загубишся в натовпі людей?
13. Що ти будеш робити, якщо опинишся на вулиці під час грози?
14. Що ти будеш робити, якщо хтось в інтернеті погрожує тобі або твоїм близьким?
15. Тебе покликали грати на замерзлу річку. Ти підеш?
16. Чи можна брати aптечку з лікaми, коли батьків немає вдома?

А ОСЬ І ПРАВИЛЬНІ ВІДПОВІДІ

1. Необхідно терміново зателефонувати батькам, а потім в поліцію (102) або службу порятунку (112). За цей час батьки зможуть попередити сусідів по телефону, і дитині нададуть допомогу.
2. У незнайомих людей брати їжу, іграшки та інші речі не можна ні в якому разі!
3. При виникненні пожежі або загрози займання / витоку газу необхідно швидко покинути квартиру і набрати номер пожежної служби (101), служби порятунку (112) або служби газу (104). Самостійно гасити пожежу категорично забороняється!
4. Коли людина потребує допомоги, то в першу чергу звернеться до дорослих. Тому якщо якийсь незнайомець просить про допомогу, слід йому відповісти категоричною відмовою. Причому відповідати потрібно швидко і відразу ж йти.
5. У ситуаціях з тваринами головне – зберігати спокій і не провокувати їх на агресію. Можна відволікти собак за допомогою якого-небудь предмета типу шапки, парасольки і т. д. Потрібно поступово віддалятися, що не зустрічаючись з собаками очима і не повертаючись до них спиною.
6. Ходити в гості до малознайомих людей, навіть ровесників, не можна ні в якому разі.
7. Телефонуйте в службу порятунку (112) або службу газу (104). Навчіть дитину не соромитися і не панікувати – краще помилковий виклик, ніж вибух.
8 .На пропозицію зайти в ліфт з незнайомцями потрібно відповідати однозначною відмовою. Навчіть дитину в такій ситуації відповідати, що вона чекає батьків, які ось-ось підійдуть.
9. Потрібно зайти в людне місце (супермаркет, перукарню, кафе і т. д.) і вже звідти зателефонувати батькам і повідомити про стеження.
10. Чужим людям відкривати двері категорично забороняється! Це стосується будь-яких незнайомців, незалежно від статі і віку.
11. Треба якомога швидше привернути увагу людей. Можна кричати і битися. Також можна бити по машинам, які стоять поруч – можливо, спрацює сигналізація.
12. В такому випадку слід зберігати спокій. У натовпі необхідно поступово зміщуватися до краю, але не намагатися не йти проти людського потоку.
13. Слід знайти безпечне укриття. Це може бути найближчий магазин або під’їзд. Треба триматися подалі від водойм, металоконструкцій і високих дерев.
14. Про погрози будь-якого характеру слід негайно повідомити батькам, поліції або службі довіри
15. Кататися на замерзлому водоймищі без батьків категорично заборонено – винятків бути не може!
16. Щоб дитина усвідомлювала наслідки, потрібно пояснити небезпеку неправильного вживання лікарських засобів. Брати аптечку і користуватися незнайомими ліками під час відсутності батьків не можна.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

"ПРИРОДА НАВЧАЄ І ВИХОВУЄ"

Коли ми йдемо зі своїми маленькими дітьми на прогулянку, ми разом із ними знов і знов відкриваємо світ, що нас оточує. Малята тягнуться до квітки, кошеняти, мружаться від сонячного проміння, обов'язково намагаються ступити у калюжу, дивуються кожній пташці, мурашці – всьому живому, та раз за разом із подивом в очах дивляться на нас, немов запитуючи: «А що це за дива?»

          Через слова мами або тата, бабусі чи дідуся, через наші, як вихователів, через наше ставлення до навколишнього дитина починає осягати цей невідомий світ. Як це все важливо для неї! На жаль, ми, батьки, не завжди приділяємо достатньо уваги вихованню в наших дітях ціннісного ставлення до природи, до життя, до свого здоров’я.

      Коли і як ознайомлювати дітей із природою? Зважаючи на фізичні можливості дітей, прогулянки доцільно проводити в найближчі від домівки місця. Ними можуть бути: парк, бульвар, став, річка, ліс, сад, луки, поле – такі місця, де можна спостерігати сезонні зміни в житті рослин, тварин, комах, птахів.

      Готуючись до прогулянки, ми повинні заздалегідь визначити, що треба взяти з собою для збирання природного матеріалу, проведення ігор, відпочинку. Наприклад, для прогулянки влітку на річку потрібно взяти прозору банку, сачок для виловлювання водяних жуків і плаваючих рослин; для прогулянки до лісу знадобиться кошик для збирання ягід, грибів, жолудів. Збираючись на луки, можна взяти сачок, щоб спіймати метелика чи коника-стрибунця. Після уважного розглядання комах треба обов'язково випустити на волю.

  Напередодні прогулянки дітям бажано повідомити про те, куди ви збираєтесь піти і що будете робити на прогулянці. Наприклад:

– Завтра ми разом підемо до парку. Там галявина, мабуть, уся в снігу – будемо ліпити снігову бабу. А ще подивимось,  як живе наш дуб, як він виглядає взимку.

        Таке попереднє повідомлення створюватиме в дитини добрий настрій: вона готуватиметься до прогулянки. Якщо прогулянка відбувається в зимовому парку, важливо дати відчути дитині його красу.

– Подивися, які гарні дерева у зимовому вбранні, поглянь угору, як сонячне проміння пробивається крізь засніжене гілля. А під деревами – пухкий білий  килим. Давай заплющимо очі та послухаємо. Що ти чуєш? У парку тихо-тихо, лише здалеку доноситься стукіт дятла... А пам’ятаєш, які звуки ми чули влітку?

        Під час вашої спільної прогулянки малюк, як правило, ставить безліч запитань. Жодне з них не повинне залишитись без відповіді. Пояснювати треба все те, що дитина не здатна зрозуміти сама. Все, що доступне її розумінню, вона повинна осягнути сама.

– Що робить дятел на дереві? – запитує дитина.

– Давай поспостерігаємо за ним разом, – пропонує  вихователь.

        Пояснення має бути коротким. Розповідати потрібно лише про те, що дитина безпосередньо сприймає. Детальніше розповісти про рослину чи тварину можна іншим разом. Краще це зробити вдома після прогулянки.

   Під час прогулянки варто проводити цілеспрямовані спостереження. Кількість об’єктів не повинна бути великою: 1-2 – для дитини трьох-чотирьох років; для дошкільника їх може бути 3–4. У ході спостережень необхідно «включати» різні аналізатори. Треба так організувати спостереження, щоб дитина уважно роздивилася рослину, комаху чи тварину, послухала звуки, які вони утворюють, і правильно їх назвала.

        Увагу дитини можна привернути запитанням:

– Що це за пташка сіла на гілку? Давай тихенько підійдемо і розглянемо її. Яка в неї гарна свитка, на грудях блакитна сорочка та ще і краватка, а на голові темний капелюшок. Як називається ця пташка? Синичка.

       Емоційний ефект від зустрічі з об’єктом чи явищем природи підсилить яскраве образне слово. Дорослий може розповісти невеликий віршик, заспівати пісню, загадати загадку.    

     Під час прогулянки спостереження слід чергувати з іграми. Гра – це не тільки розвага, а й метод ознайомлення дітей з природою. Ігри з природним матеріалом є способом сенсорного виховання, розвитку пізнавальної діяльності, мови.

        У молодшому дошкільному віці відбувається інтенсивне накопичення конкретних уявлень. Дитина має засвоїти правильну назву об’єкта чи  явища природи,  його виразні зовнішні ознаки,  якості. Організовуючи гру з малюком, дорослий може запропонувати дитині принести якийсь предмет. Наприклад:

– Принеси мені, будь ласка, зелений або червоний листок: великий і маленький, круглий і видовжений тощо.

        Діти також із захопленням виконують різні ігрові завдання на розвиток розпізнавання предметів на дотик. Для цієї гри можна запропонувати розпізнати предмети з заплющеними очима, або використати мішечок. Це можуть бути овочі, фрукти, шишки, жолуді, гриби, будь-які інші предмети. Дитина опускає руку в мішечок, бере предмет, обмацує його, називає, а потім виймає і переконується у правильності своєї відповіді.

        Старшим дітям, які вже мають конкретні уявлення про об’єкти природи, слід пропонувати дидактичні ігри на порівняння предметів і розпізнавання їх за частинами. До таких належить, наприклад, гра «Впізнай, чий це листочок». Для гри дорослий готує декілька листків із різних дерев. Дитині показують по одному листку, а вона мусить відгадати, з якого він дерева. Якщо дитина не може зразу дати відповіді, їй пропонують підходити до дерев і, порівнюючи листки, нарешті знайти відповідне дерево. Подібну гру можна провести з квітами в період цвітіння рослин.

        Складнішими є словесні дидактичні ігри, під час яких треба, щоб дитина виявляла деякі ознаки рослин чи тварин за описом, або описує предмет сама. Гра – значно пожвавлюється, коли хтось із дорослих бере в ній активну участь. Батько, мати або інші члени сім’ї, виконуючи всі правила гри, вступають в ігрові стосунки з дитиною як рівноправні партнери. Вони по черзі відшукують дерево чи кущ, з якого упав листок, розпізнають на дотик чи за описом інші предмети.

        Цікавою складовою частиною прогулянки є збирання природного матеріалу. Приємно повертатися з прогулянки з повним кошиком грибів, горіхів чи ягід. Осінньої пори можна збирати букети різнокольорового листя й сплітати з них віночки. Потрібно навчити дитину знаходити сучки, сухі гілки, коріння, які своїм виглядом нагадують птахів, звірів. Поступово малюк починає самостійно придивлятися до природного матеріалу і відшукувати у ньому схожі із знайомими предметами ознаки. Це приносить йому велику радість і сприяє розвитку спостережливості та уяви. Збираючи природний матеріал, слід пам'ятати, що топтати квіти, ламати дерева, ловити і забирати з собою не можна.

        Збагачувати знання дитини про природу не лише під час прогулянок у природу, а й під час будь-якого тимчасового перебування надворі: прогулянки поблизу свого будинку, піших переходів із дому в дитсадок тощо. Майже кожного дня ми бачимо одні й ті ж об’єкти природи. Тому доцільно спрямовувати увагу дитини на довготривалі спостереження за розвитком рослин, поведінкою комах, птахів. Із цією метою можна визначити з дитиною дерево, що росте за вашим вікном чи на шляху до дитсадка, квіти на клумбі у дворі і т.д. Час від часу затримуйтеся біля них на декілька хвилин і пропонуйте малюку знайти зміни в їхньому стані. Особливо помітні зміни відбуваються навесні та восени...

        Добре, коли дитина фіксуватиме результати своїх спостережень на малюнках. Зіставивши їх, легко розповісти про сезонні зміни, що вона спостерігала разом із батьками під час спільних прогулянок.